Адаптація дітей до умов дошкільного закладу

Чи віддавати дитину до дитячого садочку?

• Якщо малюк активно хоче спілкуватися з дітьми та досить самостійний, можете сміливо віддавати його до дитячого садочка.

• Якщо в перші дні дитина вередує і не відпускає маму, наберіться терпіння та намагайтеся заспокоїти її.

• Перший час забирайте її раніше.

• Якщо минуло вже дві-три тижня, а малюк так і не адаптувався до нової обстановки, потрібно повернути його додому та повторити все через якийсь час.

• Якщо Ви вирішили віддати дитину до садочку, якомога раніше займіться загартовуванням.

• Якщо Ви вирішили виховувати малюка вдома самостійно або за допомогою няньки, обов'язково стежте за тим, щоб у маляти була можливість спілкування з його однолітками.

Адаптація дітей до умов дошкільного закладу

Дітям будь-якого віку дуже важко почати відвідувати дитячий садок. Кожен з них проходить період адаптації до дитячого садка. Дитині потрібен час, щоб адаптуватися до цього нового життя у садочку. Адаптація – це пристосування чи звикання організму до нової обстановки. Для дитини дитячий садок є ще й невідомим простором, з новим оточенням і відносинами. Цей процес потребує великих затрат психічної енергії, часто відбувається з напруженням, а то й перенапруженням психічних і фізичних сил організму.

З практичної точки зору дитячий садок дуже корисний для виховання. Адже малюк швидше звикає до самостійності, дисципліни, режиму дня. Тут він вчиться поводити себе в колективі, прибирати за собою, одягатися. Але, не дивлячись на всі ці плюси, спочатку дитячий садок не здасться дитині раєм. Згідно дослідженням, рівень стресу, який переживає дитина в момент вступу до садка, можна зрівняти зі стресом космонавта, що летить у космос.

Потрапляючи вперше до дитячого садка, дитина переживає три кризи імунологічну – пристосування імунної системи, соціальну – пристосування до вимог соціуму, правилам поведінки в колективі, психологічну – звикання до розлуки з мамою

Основна задача дитини – навчитися бути без мами, підтримувати себе самостійно, знайти способи втіхи, коли сумно.

Середній термін адаптації 1,5 – 2 місяці. В період адаптації дитина може змінюватися. Вона може часто плакати, капризувати, проявляти агресію, ігнорувати ваші прохання і вимоги. У неї можуть проявлятися страхи, нічні кошмари, поганий апетит. Все це наслідки сильного емоційного стресу. Чому ж виникає стрес і негативні зміни в емоціях і поведінці дитини? Головна причина – це розлука з мамою, зникнення необхідного їй для життя вітаміну "М". Вітамін "М" – близький, рідний, любий голос мами, персональна увага (щосекунди), посмішка, запах, відчуття захищеності, позитивна підтримка.

Реакції дитини під час прощання з мамою

1. Дитина плаче, кричить, чіпляється за маму і не заспокоюється після того, як вона пішла ще дуже довго, протягом дня не грається, не їсть, не спить. Це негативна реакція, яка говорить про тривожність дитини і відсутність базової довіри до світу: світ рухнув, тому що мама пішла.

2. Дитина не проявляє засмучення під час розставання, спокійно іде до групи, забуваючи навіть рукою помахати. Така реакція говорить про порушення емоційного зв'язку матері з дитиною.

3. Все в порядку з тією дитиною, яка під час розставання може і плакати (плакати за мамою це нормально), але швидко заспокоюється. Вона знає, що мама повернеться. У малюка є і базова довіра до світу, і емоційний зв'язок з матір'ю, і внутрішній ресурс, щоб справитись зі своїм переживанням.

Допомога потрібна і батькам

Вступ до садка – це момент відділення від дитини і це випробування для обох. Батьки знаходяться в не меншому стресі і хвилюванні. Вони теж гостро потребують допомоги. Часто батьки не розуміють, що з ними відбувається і намагаються ігнорувати свої емоції. Але не потрібно цього робити.

Щоб допомогти собі, потрібно:

• бути впевненим, що відвідування садка дійсно потрібно родині. Чим менше у батьків сумнівів, тим більше впевненості, що дитина рано чи пізно обов'язково справиться. І дитина реагуючи саме на цю впевнену позицію мами, адаптується швидше.

• повірити, що малюк насправді зовсім не "слабка" істота. Адаптаційна система дитини досить сильна, щоб це випробування витримати. Плач – це помічник нервової системи, він не дає їй перенапружуватися.

• Скористатися допомогою.

• Заручитися підтримкою. Обговорюйте вступ до садка зі своїми знайомими мамочками, проговорюйте, що вас турбує. Разом радійте успіхам дітей і самих себе.

Спокійний ранок!

Найбільше батьки і дитина засмучуються під час розставання. Як потрібно організувати ранок, що день і в мами, і в дитини пройшов спокійно? Головне правило: спокійна мама – спокійна дитина.

• І вдома, і в садку говоріть з дитиною спокійно, впевнено.

• Нехай дитину відводить той з батьків, з ким вона легше розстається

• Обов'язково скажіть, що ви прийдете і обов'язково коли (після прогулянки, після обіду, після сну)

• У вас повинен бути свій ритуал прощання.

• Не піддавайтесь на маніпуляції дитини

• Дайте її улюблену іграшку, вашу річ

• Дорогою до садка розповідайте цікаві історії

Ознаки того, що дитина починає адаптуватися

• повертається апетит

• спокійний сон

• задоволене спілкування з іншими дітьми, дитина розповідає, чим вони займались у садку.

• нормальний емоційний стан

Зараз, коли ви знаєте, що багато негативних проявів в поведінці дитини є нормальним проявом процесу адаптації, вам потрібно зрозуміти: дуже скоро вони почнуть зменшуватись, а потім зовсім зникнуть. Через деякий час ви з подивом, а потім з гордістю почнете відзначати, що ваш малюк став більш самостійним і набув багато корисних навиків.